Молодь в Україні: який простір залишається для надії?

Російська агресія проти України вже понад десятиліття визначає життя цілого покоління молодих українців та українок. Багато хто з наймолодшого покоління взагалі не знає життя без повітряної тривоги, розриву сімей та постійної непевності, що також  має серйозні наслідки для психічного здоров’я. Школи змушені імпровізувати: у багатьох місцях навчання відбувається лише в підвалах або онлайн, дітям бракує контакту з однолітками. Молоді дорослі перебувають під тиском, змушені дуже швидко брати на себе відповідальність. У сім’ях вони виконують доглядові обов’язки або мусять долучатися до заробітку; громадянське суспільство покладається на їхню активність, а понад усе для багатьох молодих чоловіків стоїть питання найближчого призову на захист власної держави. Простір для особистого розвитку, для побудови власного професійного та сімейного майбутнього є обмеженим.

Перед молоддю постає питання, як у такій ситуації зберегти здатність до дії та й надалі самостійно формувати свій особистісний розвиток. Які соціальні структури та відносини можуть сприяти індивідуальній стійкості? Як політика може сприяти створенню належних просторів для участі та входження у демократичну спільноту, а також зміцненню довіри до державних інституцій? І як політичні обіцянки перетворюються на почуття приналежності та надію?

На основі конкретного досвіду соціально-політично активних молодих українців та українок ця дискусія надає уявлення про феміністичні мережі, соціальні простори для молоді та політичну активність в умовах повсякденного життя під час війни. Яку роль відіграють «треті місця», такі як молодіжні центри, бібліотеки, культурні простори, парки, сусідські ініціативи чи цифрові спільноти, для соціальної згуртованості, психічного здоров’я та політичної участі?

Феміністична відбудова потребує політичних умов, які не лише активізують потенціал вразливих груп у скрутних умовах війни, а й забезпечують їхню тривалу інтеграцію в суспільство на засадах рівноправності. Якою мірою при цьому відрізняються потреби молодих жінок, чоловіків та квір-осіб? Як можна ефективно втілювати європейську феміністичну солідарність?

Захід відбувається в рамках Феміністичної академії української ГО «Дівчата» («Girls»/«Mädchen») та Фонду Гайнріха Бьолля.

За участю:

Юлія Спориш, засновниця та керівниця української феміністичної ініціативи ГО «Дівчата», лауреатка премії імені Анни Кляйн 2024 року

Валерія Шаліна, Членкиня Молодіжної ради при Дніпропетровській обласній державній адміністрації 

Софія Квят, Членкиня Молодіжної ради Верховної Ради, Вінниця

Наталія Пригорницька, програма «Є Містечко» https://www.stiftung-evz.de/was-wir-foerdern/yemistechko/#c12294

Мова: синхронний переклад українська — німецька

Контактна особа: Анна Антоніна Лисяк

Your Participation in the event

» Participation on site
at the the Heinrich-Böll-Stiftung Conference Center, Schumannstr. 8, 10117 Berlin

Please register. Unfortunately, the number of places is limited. If the room capacity is exhausted, we will broadcast the event via video to other rooms. Please note that there is no guarantee of a place in the hall.

Accessing our building

• The entrance to our building is wheelchair-friendly.
• The front entrance is equipped with an accessible intercom system.
• A parking spot for disabled persons can be provided upon request.
• Our event space is on the first floor (US: second floor).
• The building is equipped with an elevator.
• Accessible toilets / bathrooms are available on the ground floor level.

Wheelchair spaces
In our event spaces we provide dedicated spots for wheelchair users. All tables come with a wheelchair clearance.

For further questions please contact our event staff.
Further information on accessibility can be found here.

» Livestream
Alternatively, you can follow the event via livestream.