Молодь в Україні: який простір залишається для надії?

Російська агресія проти України вже понад десятиліття визначає життя цілого покоління молодих українців та українок. Багато хто з наймолодшого покоління взагалі не знає життя без повітряної тривоги, розриву сімей та постійної непевності, що також  має серйозні наслідки для психічного здоров’я. Школи змушені імпровізувати: у багатьох місцях навчання відбувається лише в підвалах або онлайн, дітям бракує контакту з однолітками. Молоді дорослі перебувають під тиском, змушені дуже швидко брати на себе відповідальність. У сім’ях вони виконують доглядові обов’язки або мусять долучатися до заробітку; громадянське суспільство покладається на їхню активність, а понад усе для багатьох молодих чоловіків стоїть питання найближчого призову на захист власної держави. Простір для особистого розвитку, для побудови власного професійного та сімейного майбутнього є обмеженим.

Перед молоддю постає питання, як у такій ситуації зберегти здатність до дії та й надалі самостійно формувати свій особистісний розвиток. Які соціальні структури та відносини можуть сприяти індивідуальній стійкості? Як політика може сприяти створенню належних просторів для участі та входження у демократичну спільноту, а також зміцненню довіри до державних інституцій? І як політичні обіцянки перетворюються на почуття приналежності та надію?

На основі конкретного досвіду соціально-політично активних молодих українців та українок ця дискусія надає уявлення про феміністичні мережі, соціальні простори для молоді та політичну активність в умовах повсякденного життя під час війни. Яку роль відіграють «треті місця», такі як молодіжні центри, бібліотеки, культурні простори, парки, сусідські ініціативи чи цифрові спільноти, для соціальної згуртованості, психічного здоров’я та політичної участі?

Феміністична відбудова потребує політичних умов, які не лише активізують потенціал вразливих груп у скрутних умовах війни, а й забезпечують їхню тривалу інтеграцію в суспільство на засадах рівноправності. Якою мірою при цьому відрізняються потреби молодих жінок, чоловіків та квір-осіб? Як можна ефективно втілювати європейську феміністичну солідарність?

Захід відбувається в рамках Феміністичної академії української ГО «Дівчата» («Girls»/«Mädchen») та Фонду Гайнріха Бьолля.

За участю:

Валерія Шаліна, Членкиня Молодіжної ради при Дніпропетровській обласній державній адміністрації 

Софія Квят, Членкиня Молодіжної ради Верховної Ради, Вінниця

Наталія Пригорницька, програма «Є Містечко», Фонд «Пам'ять, відповідальність і майбутнє»

Модерація: Роберт Шперфельд, Фонд імені Гайнріха Бьолля

Мова: синхронний переклад українська — німецька

Контактна особа: Анна Антоніна Лисяк

» Livestream
Також ви можете стежити за подією через пряму трансляцію без реєстрації..
Livestream auf Deutsch 
Пряма трансляція українською мовою