Виставка про закриття просторів і прекарність праці в культурі «Ne travaillez jamais»

«Ніколи не працюйте» — це гасло Гі Дебор написав на паризькій стіні у 1953 році. Вона стало вираженням прагнення до життя, яке орієнтоване на художню самореалізацію. Водночас цей вислів означав заклик повстати проти справжньої біди роботи, повстати проти іноді жорстоких, іноді піднесених обмежень різноманітної, болісної та відчуженої роботи, проти прекарності праці.

Прекарність (з франц. рrécarité) означає хиткість, нестабільність умов життя і праці, у вузькому сенсі — нестандартні форми зайнятості і нові форми трудових відносин. Відсутність контрактів, гарантованого робочого місця, соціальних пільг, недотримання трудових прав, постійна загроза безробіття — невіддільна частина культурного та мистецького поля в Україні у 2021 році.

Виставка присвячена проблемі трансформації праці і повсякденного життя творчих працівни/-ць у містах. Крім цього, виставка звертає увагу на скорочення некомерційних просторів культури і дозвілля, і як ці процеси впливають на працівни/-ць культури. Адже більшість приватних комерційних організацій культури, які з'явилися в нових ринкових умовах, функціонують як підприємства середнього і малого бізнесу, мають високий ступінь невизначеності в майбутньому, нестабільний дохід і постійні, зростаючі витрати.

Відсутність достатньої кількості культурних інституцій як потенційних робочих місць, брак належного фінансування державних і муніципальних установ культури, нестача у міському просторі локацій для роботи художни_ць та культурних оператор_ок спричиняють економічну та особистісну кризу працівни_ць культурної сфери.

Як простір міста впливає на умови роботи в культурі? Чи вважається мистецька практика художника роботою? Чи коли-небудь митець працював в Україні? Чи має художни/-ця право на захищеність? Чи має право на оплачувану відпустку? Чи має гарантію на зайнятість? Чи має право на публічну презентацію результатів своєї діяльності? Сучасні українські художниці та художники шукають відповіді на ці питання у мистецьких творах, представлених в просторі 39.9gallery.

Учасниці та учасники виставки: Марина Довганич, Женя Лаптій, Socia, Даня Ковач, Олександра Вороніна, Саша Ше.

Виставка триватиме з 1 до 30 червня, з вівторка до суботи з 11:00 до 20:00 у галереї 39.9gallery (Київ, вул. Воздвиженська, 50). Для того, щоби відвідати виставку, потрібно зареєструватися за посиланням.

На жаль, діє обмежена кількість місць і одночасно у приміщенні можуть знаходитися лише 10 людей. Під час відвідування виставки просимо вас зберігати дистанцію й одягати маски. Якщо почуваєте себе погано, залишайтеся вдома і попередьте організаторок.

Подія у Facebook

Захід є частиною Українського урбаністичного форуму «Після завтра», який проводить аналітичний центр Cedos за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна. Виставка проходить у партнерстві з галереєю 39.9.

39.9gallery — галерея сучасного мистецтва України, що представляє актуальне мистецтво та стимулює зрушення українського арт-ринку. Команда 39.9gallery проводить професійний відбір автор/-ок і мистецьких творів. Галерея працює з митцями і мисткинями української арт-сцени, а також відкриває нові імена серед молодих художни/-ць.